1 грудня - Андрія Первозванного

Саме зі свята Андрія розпочинається цикл зимових свят, який триває до Водохреща. З давніх-давен на Андрія ворожать. І хоча кажуть: «Як ся не стараєш, а долю наперед не взнаєш» – все ж бо кожному хотілося бодай щось провідати, заглянути у майбутнє. Особливо кортіло погадати дівчатам. Практикували як колективне, так й індивідуальне гадання: на черевиках, свічці, воді, воскові, пирогах, дровах , бо кожна дівчина хоче вийти заміж і мати щасливу сім’ю. Це єдиний день у році, коли прощали парубкам усі витівки. І хлопці цим користувалися. Із мискою пампухів підходили до дівчат і хлопців , і пропонували з’їсти один з них. Відкушуючи невеликими штаточками, дівчата та хлопці повинні були дістати з нього записку, а в ній прочитати ім’я судженого, судженої. Тож дізнавалися, в кого буде Ігор, а в кого – Михайло, а в кого – Василина. Жартували і сміялися цього вечора всі присутні обрядового дійства. Цебрій Марта Василівна та Мамчур Віра Володимирівна , які виконували роль господинь , розказували про вечорниці, пекли калиту, готували вареники, сипали жартами. Народні пісні, музика звучали протягом усього вечора.
Було весело, цікаво і дотепно.